обвінчати

ОБВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого з ким і без дод.

Поєднати шлюбом за церковним обрядом.

Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Л. Боровиковський);

Крючковський зажадав, щоб його негайно обвінчали з попівною (П. Панч);

Коли б же швидше .. приходив [Левко]! Панотець обіщавсь [обіцяв] зараз нас обвінчати (Г. Квітка-Основ'яненко);

І от до церкви повели І руки перев'язали, Навкруг престолу обвели І їх навічне обвінчали (С. Руданський);

* Образно. Росте гармонія, зміцняється і плине, – І раптом піснею прорвалася вона Про того вояка, що дальня чужина Його з могилою у полі обвінчала (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Одягнула нам війна польові шинелі, обвінчала нас вона під вінком шрапнелі (В. Швець).

Значення в інших словниках

1. обвінчати — обвінча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обвінчати — -аю, -аєш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обвінчати — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. обвінчати — ОБВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом. Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Бор., Тв., 1967, 67); *Образно.  Словник української мови в 11 томах