Великий тлумачний словник сучасної мови

обвінчати

обвінча́ти

-аю, -аєш, док., перех., з ким і без додатка.

Поєднати шлюбом за церковним обрядом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обвінчати — обвінча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обвінчати — ОБВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого з ким і без дод. Поєднати шлюбом за церковним обрядом. Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Л. Боровиковський); Крючковський зажадав, щоб його негайно обвінчали з попівною (П. Панч); Коли б же швидше ..  Словник української мови у 20 томах
  3. обвінчати — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. обвінчати — ОБВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом. Піп вас обвінчає; Вибирайте старостів, Хай музика грає (Бор., Тв., 1967, 67); *Образно.  Словник української мови в 11 томах