обкльований ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках обкльований — обкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови обкльований — [обкл’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови обкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати. Великий тлумачний словник сучасної мови