обкльований

обкльо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати.

Значення в інших словниках

1. обкльований — обкльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкльований — [обкл’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обкльований — ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями.  Словник української мови у 20 томах