обкльований

обкльо́ваний

[обкл’овани^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обкльований — обкльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкльований — ОБКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обклюва́ти. Соняхи вже обкльовані горобцями.  Словник української мови у 20 томах