обложений

ОБЛО́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обложи́ти.

На постелі лежала їх мама, обложена зеленими вербовими галузками (В. Стефаник);

В кутку біля дверей стояла обложена зеленими кахлями піч (П. Панч);

Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Я. Гримайло);

Узяв [парубок] найкращу кожушанку, синім сукном криту та ще й сивим смушком обложену (з казки);

Мар'янці купили гарну кужілку, обложену цінню (П. Куліш);

// у знач. прикм.

З обложеного неба сіяв дрібний дощ (А. Шиян);

Битва, що вже помалу відкочувалась від воріт Долини, нараз позадкувала до стін обложеного міста (О. Ільченко);

// у знач. ім. обло́жені, них, мн. Ті, що перебувають в облозі; обложенці.

Обложені боронилися сніговими брилами, зштовхували нападників з схилів (Ю. Мушкетик);

Козацькі гармати тривожили обложених день і ніч (Я. Качура);

// обло́жено, безос. пред.

– В Лучівню не пробитися. Долину з усіх боків обложено (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)