обмерлий
ОБМЕ́РЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обме́рти.
* У порівн. Мов обмерла, скрутнулась вона на місці... і стрілась очима з тою кінською головою, на яку боялась глянути (М. Коцюбинський);
// у знач. прикм.
Позаду ще тупотіли коні, і обмерла Христя причаїлась у траві (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)