обмертвілий
ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обмертві́ти;
// у знач. прикм.
Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч);
В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обмертві́ти;
// у знач. прикм.
Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч);
В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)