обмертвілий
ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обмертві́ти;
// у знач. прикм.
Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч);
В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмертвілий — обмертві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмертвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмертвіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмертві́ти. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (Вас., II, 1959, 329). Словник української мови в 11 томах