1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмертвілий

обмертві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до обмертвіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмертвілий — обмертві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмертві́ти. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (Вас., II, 1959, 329). Словник української мови в 11 томах
  3. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обмертві́ти; // у знач. прикм. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах