1. Орфографічний словник української мови

обмертвілий

обмертві́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмертвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмертвіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмертві́ти. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (Вас., II, 1959, 329). Словник української мови в 11 томах
  3. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обмертві́ти; // у знач. прикм. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах