обмертвілий

обмертві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до обмертвіти.

Значення в інших словниках

1. обмертвілий — обмертві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмертві́ти. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (Вас., II, 1959, 329).  Словник української мови в 11 томах
3. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обмертві́ти; // у знач. прикм. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах