обмертвілий

ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмертві́ти.

Кіндрат розкрив обмертвілі губи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127);

В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (Вас., II, 1959, 329).

Значення в інших словниках

1. обмертвілий — обмертві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмертвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обмертвіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмертвілий — ОБМЕРТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обмертві́ти; // у знач. прикм. Кіндрат розкрив обмертвілі губи (П. Панч); В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах