обмілілий
ОБМІЛІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обмілі́ти.
Обміліла за літо Десна повільно котила свої води (Ю. Збанацький);
Того дня річка безшумно несла свої обмілілі води повз вузьку піщану кромку... (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)