обмілілий
ОБМІЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обмілі́ти.
Обміліла за літо Десна повільно котила свої води (Збан., Над Десною, 1951, 132);
Того дня річка безшумно несла свої обмілілі води повз вузьку піщану кромку… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 247).
Словник української мови (СУМ-11)