оборочка

ОБО́РОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до обо́рка.

На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (П. Панч);

Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Григорій Тютюнник);

* Образно. [Сидір Свиридович:] Що то ті жінки за мудрий народ! До смерті збирала б губи на оборочку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. оборочка — обо́рочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оборочка — див. облямівка  Словник синонімів Вусика
3. оборочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до оборка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оборочка — ОБОРО́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до обо́рка. На дівчині була вишивана сорочка з вирізом на оборочці довкола високої округлої шиї (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25); Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Тют.  Словник української мови в 11 томах