обоєчко
ОБО́ЄЧКО, невідм., числ., збірн.
Пестл. до обо́є.
Зоя Жмут добра ґаздиня .. І худоба в неї не була найгіршої породи, й коні, й поля обоєчко з Павлом доробилися (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)ОБО́ЄЧКО, невідм., числ., збірн.
Пестл. до обо́є.
Зоя Жмут добра ґаздиня .. І худоба в неї не була найгіршої породи, й коні, й поля обоєчко з Павлом доробилися (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)