Словник української мови у 20 томах

обплутаний

ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обплу́тати.

Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (С. Васильченко);

Над терасою колони, обплутані виноградом (І. Нечуй-Левицький);

Натуралістичні описи побуту темного, обплутаного забобонами, відсталого .. селянства – були для автора школою (В. Еллан-Блакитний);

// обплу́тано, безос. пред.

Мури парку обплутано електродротами сильного струму (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обплутаний — обплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обплутати. || обплутано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (Вас., Вибр., 1950, 29); Над терасою колони, обплутані виноградом (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  4. обплутаний — Обплу́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)