обплутаний — Орфографічний словник української мови

обплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обплутати. || обплутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (Вас., Вибр., 1950, 29); Над терасою колони, обплутані виноградом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (С. Васильченко); Над терасою колони, обплутані виноградом (І. Нечуй-Левицький); Натуралістичні описи побуту темного, обплутаного забобонами, відсталого .. Словник української мови у 20 томах
обплутаний — Обплу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)