Великий тлумачний словник сучасної мови

обплутаний

обплу́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обплутати.

|| обплутано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обплутаний — обплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (Вас., Вибр., 1950, 29); Над терасою колони, обплутані виноградом (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  3. обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (С. Васильченко); Над терасою колони, обплутані виноградом (І. Нечуй-Левицький); Натуралістичні описи побуту темного, обплутаного забобонами, відсталого ..  Словник української мови у 20 томах
  4. обплутаний — Обплу́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)