обплутаний

ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обплу́тати.

Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (Вас., Вибр., 1950, 29);

Над терасою колони, обплутані виноградом (Н.-Лев., III, 1956, 313);

Натуралістичні описи побуту темного, обплутаного забобонами, відсталого.. селянства — були для автора школою (Еллан, II, 1958, 191);

// обплу́тано, безос. присудк. сл.

Мури парку обплутано електродротами сильного струму (Смолич, І, 1958, 60).

Значення в інших словниках

1. обплутаний — обплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обплутати. || обплутано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обплутаний — ОБПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обплу́тати. Вся на ній одіж була обплутана лісовим павутинням (С. Васильченко); Над терасою колони, обплутані виноградом (І. Нечуй-Левицький); Натуралістичні описи побуту темного, обплутаного забобонами, відсталого ..  Словник української мови у 20 томах
4. обплутаний — Обплу́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)