обручення
ОБРУ́ЧЕННЯ, я, с.
Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.
* Образно. Закрасилася-запишалася тонка смерічка весільним убором передсмертного обручення з сонцем (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)ОБРУ́ЧЕННЯ, я, с.
Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.
* Образно. Закрасилася-запишалася тонка смерічка весільним убором передсмертного обручення з сонцем (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)