Словник української мови у 20 томах

обріка

ОБРІ́КА див. обрі́к².

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обріка — Обріка, -ки ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.  Словник української мови Грінченка