обтовчений

ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обтовкти́.

Обтовчена зі стіни штукатурка;

// у знач. прикм.

Два бандити .. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. обтовчений — обто́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обтовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтовкти. || у знач. прикм. Обтовчена глина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтовкти́. Два бандити.. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (Стельмах, II, 1962, 42); Обтовчена глина.  Словник української мови в 11 томах