обтовчений

ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтовкти́.

Два бандити.. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (Стельмах, II, 1962, 42);

Обтовчена глина.

Значення в інших словниках

1. обтовчений — обто́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обтовчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтовкти. || у знач. прикм. Обтовчена глина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтовкти́. Обтовчена зі стіни штукатурка; // у знач. прикм. Два бандити .. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах