обтовчений

обто́вчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обтовкти.

|| у знач. прикм. Обтовчена глина.

Значення в інших словниках

1. обтовчений — обто́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обтовкти́. Обтовчена зі стіни штукатурка; // у знач. прикм. Два бандити .. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. обтовчений — ОБТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтовкти́. Два бандити.. узяли увесь випечений хліб, обтовчене пшоно, сіль у вузлику, гладущик меду (Стельмах, II, 1962, 42); Обтовчена глина.  Словник української мови в 11 томах