обтяжливий

ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е.

1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий.

Як минала [Ліда] неглибокий .. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Олійник).

2. Який завдає багато клопоту, переживань, незручностей і т. ін.

Розкриття породи і вирізування дрібних і великих блоків утворює значні і обтяжливі для виробництва відходи вапняку (з наук. літ.);

Втекти на мить від цієї обтяжливої любові, лишитися самому, віч-на-віч з природою, сонцем, ланами (О. Полторацький);

// перен. Тяжкий, неприємний, нестерпний.

Хлоп'я, вважаючи цю обтяжливу бесіду вичерпаною, дременуло (О. Гончар);

Хатня робота не здавалася їй обтяжливою (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. обтяжливий — обтя́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обтяжливий — Важкий; (- розмову) тяжкий, неприємний, нестерпний; ЮР. який обтяжує, затяжкий для кого, св. обтяжуючий; (- чекання) передсудній, довгий як вік; утяжливий.  Словник синонімів Караванського
3. обтяжливий — -а, -е. 1》 Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. 2》 Який завдає багато клопоту, переживань, незручностей і т. ін. || перен. Тяжкий, неприємний, нестерпний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обтяжливий — ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І.  Словник синонімів української мови
5. обтяжливий — ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е. 1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. Як минала [Ліда] неглибокий.. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Ол., Чуєш..  Словник української мови в 11 томах