обтяжливий

Важкий; (- розмову) тяжкий, неприємний, нестерпний; ЮР. який обтяжує, затяжкий для кого, св. обтяжуючий; (- чекання) передсудній, довгий як вік; утяжливий.

Значення в інших словниках

1. обтяжливий — обтя́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обтяжливий — -а, -е. 1》 Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. 2》 Який завдає багато клопоту, переживань, незручностей і т. ін. || перен. Тяжкий, неприємний, нестерпний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтяжливий — ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е. 1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. Як минала [Ліда] неглибокий .. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
4. обтяжливий — ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І.  Словник синонімів української мови
5. обтяжливий — ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е. 1. Який є тягарем для кого-небудь, заважає кому-небудь; важкий. Як минала [Ліда] неглибокий.. вибалок, все ж зняла з плечей обтяжливий клунок і трохи поблукала між квітами (М. Ол., Чуєш..  Словник української мови в 11 томах