обідати

ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок.

Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід.

[Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Т. Шевченко);

Петрусь лежить на постелі, дожидає обідати товариства... (Панас Мирний);

Василинка і робить все без метушні, і мову веде неквапливо, і обідає без поспіху (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обідати — обі́дати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обідати — див. ЇСТИ; п-к -АЮЧИЙ, що обідає, звиклий <�ставши> обідати.  Словник синонімів Караванського
3. обідати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. обідати — -аю, -аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. Варити обідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обідати — Обі́дати, -даю, -даєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обідати — ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. [Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
7. обідати — Обідати, -даю, -єш гл. Обѣдать. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала. Ном. № 7274.  Словник української мови Грінченка