овечатник
ОВЕЧА́ТНИК, а, ч., розм.
Приміщення для овець; хлів, кошара.
– Отим би такий кожух, – нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)