овечатина

ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко.

Овечий запах, дух; овечина.

Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. овечатина — овеча́тина іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. овечатина — -и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. овечатина — ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух. Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (Гончар, III, 1959, 16).  Словник української мови в 11 томах