овечатина
ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух.
Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (Гончар, III, 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)ОВЕЧА́ТИНА, и, ж., розм., рідко. Овечий запах, дух.
Господиня дала їм важкий, збитий з вовни ліжник, від якого густо тхнуло овечатиною (Гончар, III, 1959, 16).
Словник української мови (СУМ-11)