одаліска
ОДАЛІ́СКА, и, ж.
Служниця або наложниця в гаремі.
– В караван-сараї Омировому переховується перлина, що потьмарить усіх одалісок сералю, як сонце тьмарить місяць і східні зорі (З. Тулуб);
// Рабиня, кріпачка.
– Попроси нас ще до своїх одалісок на дикий бал, – просили Ястшембського веселі паничі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)