одарений
ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. до одари́ти.
2. у знач. прикм. Здібний.
З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. до одари́ти.
2. у знач. прикм. Здібний.
З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)