одарений

ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до одари́ти.

З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (Коб., III, 1956, 335).

Значення в інших словниках

1. одарений — ода́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. одарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до одарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одарений — ОДА́РЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до одари́ти. 2. у знач. прикм. Здібний. З природи гарний і одарений, не хотів [Іван] вчитися і був вічно в конфлікті з учителями (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах