одаліска
ОДАЛІ́СКА, и, ж. Служниця або наложниця в гаремі.
— В караван-сараї Омировому переховується перлина, що потьмарить усіх одалісок сералю, як сонце тьмарить місяць і східні зорі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 218);
*Образно. — Попроси нас ще до своїх одалісок на дикий бал, — просили Ястшембського веселі паничі (Н.-Лев., II, 1956, 63).
Словник української мови (СУМ-11)