одиноко

ОДИНО́КО.

Присл. до одино́кий 1, 2.

Рік цілий навколо все мре та німує, Самотнього серця ніщо не вгамує... Ридай одиноко (П. Грабовський);

І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею Пузатих (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. одиноко — одино́ко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. одиноко — див. безлюдно  Словник синонімів Вусика
3. одиноко — Присл. до одинокий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. одиноко — ОДИНО́КО. Присл. до одино́кий 1, 2. Рік цілий навколо все мре та німує, Самотнього серця ніщо не вгамує… Ридай одиноко (Граб., І, 1959, 386); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею Пузатих (Гончар, Тронка, 1963, 104).  Словник української мови в 11 томах