однаковий
ОДНА́КОВИЙ, а, е.
Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий.
Царі, раби – однакові Сини перед Богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Т. Шевченко);
Не всім однакова судилась в світі доля (Л. Глібов);
Чуттями з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Тичина);
// Який ніяк не змінився; такий, як завжди.
– Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? – Той смикнув за віжки. – Чого б же я? Я однаковий. – Марія задумано: – Е, ні! (А. Головко);
// Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.
Кайдашиха переміряла весь город упоперек, – і знов обидві половини були однакові (І. Нечуй-Левицький);
Однакова ціна.
Словник української мови (СУМ-20)