однаковий
ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙ розм., ОДИ́Н перев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.; ОДНОСТА́ЙНИЙ діал. (скрізь однаковий — про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Тичина); Черниш і Сагайда мали рівні звання (О. Гончар); Приїхали козаки, Та всі три однакі (пісня); Діти одного віку; Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на подвірних стінах (О. Маковей). — Пор. тото́жний.
ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм. Так от і в віршах моїх ти всюди побачити можеш Спільних багато значків і висловів навіть тотожних (М. Зеров); Для нього свобода й розхристаність — поняття поки що рівнозначні (О. Гончар); Ніколи не байдужий, я оплакував загублену долю мого народу. Мене лякала його доля, оскільки є дні рабства, рівноцінні сотні літ (О. Довженко); Наші думки збіглися, і висновки були ідентичні (Ю. Яновський); Еквівалентні величини. — Пор. одна́ковий.
Словник синонімів української мови