одненький

ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.

Лише один.

– Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є .. Хоча б одненьке тільки (Грицько Григоренко);

– Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є? От нехай біля дороги баштан ростиме, ми й попросимо скибочку одненьку (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. одненький — одне́нький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. одненький — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
3. одненький — -а, -е, розм. Лише, виключно один.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. одненький — ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише, виключно один. — Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є.. Хоча б одненьке тільки (Григ., Вибр., 1959, 37); — Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є?...  Словник української мови в 11 томах
5. одненький — Одне́нький, -а, -е ум. отъ один.  Словник української мови Грінченка