Орфографічний словник української мови

одненький

одне́нький

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. одненький — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
  2. одненький — -а, -е, розм. Лише, виключно один.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одненький — ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише один. – Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є .. Хоча б одненьке тільки (Грицько Григоренко); – Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є? От нехай біля дороги баштан ростиме, ми й попросимо скибочку одненьку (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. одненький — ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише, виключно один. — Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є.. Хоча б одненьке тільки (Григ., Вибр., 1959, 37); — Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є?...  Словник української мови в 11 томах
  5. одненький — Одне́нький, -а, -е ум. отъ один.  Словник української мови Грінченка