Значення в інших словниках
-
одненький —
одне́нький прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
одненький —
див. одинокий
Словник синонімів Вусика
-
одненький —
ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише один. – Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є .. Хоча б одненьке тільки (Грицько Григоренко); – Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є? От нехай біля дороги баштан ростиме, ми й попросимо скибочку одненьку (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
одненький —
ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише, виключно один. — Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є.. Хоча б одненьке тільки (Григ., Вибр., 1959, 37); — Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є?...
Словник української мови в 11 томах
-
одненький —
Одне́нький, -а, -е ум. отъ один.
Словник української мови Грінченка