однорідний
ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками з ким-, чим-небудь.
Однорідні господарства;
Однорідні ситуації;
Для постачання заводів однорідною рудою було створено рудорозподільну станцію Верхівцеве (з наук.-попул. літ.).
2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах.
Однорідне середовище;
Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (з наук.-попул. літ.);
У видимих променях хмари Венери зовсім однорідні й білі, та в ультрафіолетових чітко видно структуру хмарного шару (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)