однорідний

однорі́дний

-а, -е.

1》 Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками.

Однорідні члени речення — члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв'язані.

2》 Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах.

Однорідний хор — хор, до складу якого входять лише однорідні голоси (дитячі, чоловічі або жіночі).

Значення в інших словниках

1. однорідний — однорі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однорідний — [однор’іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. однорідний — Однакий, однаковий, однаковісінький  Словник чужослів Павло Штепа
4. однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками з ким-, чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ (який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах), НЕДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, ГОМОГЕ́ННИЙ книжн. Метали, скло, кераміка, полімери — це матеріали однорідні, або гомогенні (з журналу).  Словник синонімів української мови
6. однорідний — Однорі́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. однорідний — ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. При натуральному господарстві суспільство складалося з маси однорідних господарських одиниць..  Словник української мови в 11 томах