одубіння
ОДУБІ́ННЯ, я, с., розм.
Стан за знач. одубі́ти.
В тім стані одубіння можна було зробити з нею, що хто хотів (І. Франко);
Твердого, смертного одубіння трупа не було (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)ОДУБІ́ННЯ, я, с., розм.
Стан за знач. одубі́ти.
В тім стані одубіння можна було зробити з нею, що хто хотів (І. Франко);
Твердого, смертного одубіння трупа не було (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)