окрайка

ОКРА́ЙКА, и, ж.

Те саме, що кра́йка 2, 3.

Я не забув: як на фронт виїжджали, вийшла [мати] похила до тину, довго стояла, рукою махала, рвала окрайку хустини (М. Рудь);

Стала собі [Грициха] в сінях.., куделю встромила за окрайку й почала прясти (Л. Мартович);

Золотою окрайкою гарною стан свій Підперезала [Еос], чоло вповила дорогим покривалом (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. окрайка — окра́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. окрайка — див. облямівка; пояс  Словник синонімів Вусика
3. окрайка — -и, ж. Те саме, що крайка 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окрайка — ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм.  Словник синонімів української мови
5. окрайка — Окра́йка, -ки, -ці; -ра́йки, -ра́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. окрайка — ОКРА́ЙКА, и, ж. Те саме, що кра́йка 2, 3. Я не забув: як на фронт виїжджали, вийшла [мати] похила до тину, довго стояла, рукою махала, рвала окрайку хустини (Рудь, Дон. зорі, 1958, 33); Стала собі [Грициха] в сінях..  Словник української мови в 11 томах