окуга
ОКУГА́, и́, ж., діал.
Куга.
Проходила ж зима, і радісно пускали ми з окуги качок в шумливих ручаях... (В. Сосюра);
Наробе [наробить Позіхайлик] гарних поплавців, та не з окуги, а з якогось дерева (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)