окульбачений
ОКУЛЬБА́ЧЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до окульба́чити;
// у знач. прикм.
Біля будинку ігумені стояло з десяток .. окульбачених коней (О. Донченко);
Снилися окульбачені коні і степ, .. і брязкіт бою будив його посеред ночі (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)