окульбачений
ОКУЛЬБА́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до окульба́чити.
Біля будинку ігумені стояло з десяток.. окульбачених коней (Донч., III, 1956, 183).
Словник української мови (СУМ-11)ОКУЛЬБА́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до окульба́чити.
Біля будинку ігумені стояло з десяток.. окульбачених коней (Донч., III, 1956, 183).
Словник української мови (СУМ-11)