опитувач
ОПИ́ТУВАЧ, а, ч.
Той, хто опитує кого-небудь.
Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ОПИ́ТУВАЧ, а, ч.
Той, хто опитує кого-небудь.
Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)